![]() |
Питома вага (Specific gravity, SG)
Показник питомої ваги (відносної щільності) є обов'язковим пунктом в загальному аналізі сечі і відноситься до фізичних властивостей сечі. Це простий тест, який визначається за допомогою урометра і характеризує фільтруючу функцію нирок.
Розшифрувати "Загальний аналіз крові"
Розшифрувати "Біохімічний аналіз крові"
Питома вага сечі залежить від кількості розчинених у ній речовин (сечовини, сечової кислоти, солей), а також від кількості виділеної сечі.
Відносна щільність сечі здорової людини протягом доби може коливатися в досить широкому діапазоні, що залежить від характеру їжі, об'єму випитої та виділеної рідини. У нормі питома вага сечі становить 1012-1025 у дорослих, а у дітей змінюється в залежності від віку. Відносна щільність сечі у новонароджених становить близько 1018, з 5-6-го дня вона починає знижуватися до 1002-1004 і залишається такою до 2 років. Потім вона поступово підвищується і досягає показників дорослої людини лише близько 10-12 років.
Низька питома вага сечі (гіпостенурія) може спостерігатися після рясного пиття, при зменшенні набряків, прийомі сечогінних препаратів, гломерулонефриті, при гострому і хронічному нефриті, нецукровому діабеті.
Підвищення питомої ваги (гіперстенурія) може відзначатися при нестачі в організмі рідини, цукровому діабеті, певних стадіях ниркової недостатності. Присутність в сечі глюкози і білка також викликає збільшення питомої ваги. Наявність 10 г/л глюкози збільшує її відносну щільність на 0,004, а 0,4 г/л білка – приблизно на 0,001.
Одиничне вимірювання питомої ваги сечі дозволяє лише орієнтовно судити про концентраційну функцію нирок. Для більш достовірної оцінки і уточнення діагнозу застосовується проба Зимницького (оцінюються добові коливання щільності сечі).
Автоматична розшифровка аналізу сечі