![]() |
Тест на толерантність до глюкози (ТТГ), також відомий як пероральний тест на толерантність до глюкози (ПТТГ), перевіряє реакцію організму на цукор (глюкозу). Тест на толерантність до глюкози використовується для скринінгу діабету. Найчастіше тест на толерантність до глюкози використовується для діагностики гестаційного діабету – типу діабету, який розвивається під час вагітності.
Пероральний глюкозотолерантний тест (ПГТТ), або тест на толерантність до глюкози, дозволяє виявити порушення вуглеводного обміну, тобто, перевірити, наскільки добре організм регулює рівень цукру. За допомогою цього тесту визначається наявність діабету або гестаційного цукрового діабету (ГЦД або діабет вагітних).
Гестаційний діабет може розвинутися навіть у жінок, які не входять до групи ризику, так як вагітність сама по собі є значущим фактором ризику порушення вуглеводного обміну.
Гестаціонний діабет зазвичай не має помітних симптомів, тому важливо вчасно провести тест, щоб не пропустити хворобу, так як без лікування ГЦД може мати серйозні наслідки, як для мами, так і для дитини.
ПГТТ з 75 г глюкози рекомендується проводити всім вагітним між 24 і 28 тижнями вагітності (оптимальним вважається термін 24-26 тижнів).
1 етап. При першому зверненні вагітної до лікаря на термін до 24 тижнів оцінюється рівень глюкози венозної плазми натще:
За деякими рекомендаціями, якщо вагітна входить в групу ризику по розвитку ГЦД, то ПГТТ з 75 г глюкози проводять відразу при постановці на облік, і при негативному результаті – повторно в 24-28 тижнів.
2 етап. Всім жінкам, у яких не було виявлено порушення вуглеводного обміну на ранніх термінах вагітності, проводиться ПГТТ з 75 г глюкози між 24 і 28 тижнями вагітності.
Глюкозотолерантний тест виконується на тлі звичайного харчування, що містить як мінімум 150 г вуглеводів на день, протягом не менше 3 днів перед дослідженням. При дотриманні будь-яких дієт діабет може бути просто не виявлений, навіть якщо він є.
Тест проводиться вранці натщесерце після 8-14-годинного нічного голодування. Воду пити не забороняється. За добу до тесту виключити алкоголь. Куріння заборонено до завершення тесту. По можливості, до закінчення тесту утриматися від прийому лікарських препаратів, що впливають на рівень глюкози в крові (полівітаміни і препарати заліза, що містять вуглеводи, глюкокортикоїди, бета-адреноблокатори та ін.).
Глюкозотолерантний тест не проводиться:
Протягом усього тесту необхідно сидіти. Фізичне навантаження (навіть піша прогулянка) може вплинути на результат дослідження. Для ПГТТ використовується зразок крові з вени. Використання глюкометрів заборонено.
1 етап. Здійснюється забір проби плазми венозної крові і вимірюється рівень глюкози. Якщо результат виходить за межі референтних значень, тест припиняється і встановлюється попередній діагноз діабету або гестаційного діабету (маніфестного ЦД). Якщо неможливо відразу визначити рівень глюкози, тест триває і доводиться до кінця.
2 етап. Після забору крові необхідно протягом 5 хвилин випити розчин глюкози, який складається з 75г сухої глюкози, розчиненої в 250-300 мл теплої води (при використанні моногідрату глюкози, необхідно 82,5 г речовини). Початок прийому розчину глюкози вважається початком тесту. Розчин глюкози являє собою дуже солодкий напій. У деяких він може викликати нудоту або навіть блювоту. Розчин глюкози не треба намагатися випити залпом. Щоб напій був не такий неприємний, можна видавити в нього трохи лимонного соку.
3 етап. Через 1 і 2 години після навантаження глюкозою беруться настуні проби венозної плазми для визначення рівня глюкози (допускається взяття крові тільки через 2 години). Якщо за результатом аналізу крові, взятої через 1 годину, можна встановити факт діабету (гестаційного діабету), тест припиняється.
У виняткових випадках проведення ПГТТ з 75 г глюкози можливо аж до 32 тижня вагітності.
Якщо результати тесту вказують на наявність діабету, доктор може провести додаткові тести для підтвердження діагнозу.
Якщо рівень цукру в крові дуже високий, або якщо на додаток до позитивного тесту на цукор є класичні симптоми високого рівня глюкози, то лікар може діагностувати діабет по одному аналізу. Згідно з Американською асоціацією діабету необхідно спиратися на наступні референсні інтервали значень глюкози в крові:
гестаційного цукрового діабету (ГЦД):
За результатами ПГТТ з 75 г глюкози для встановлення діагнозу гестаційного діабету досить, щоб хоча б одне значення рівня глюкози з трьох було рівним або вище порогового. Тобто, якщо натщесерце глюкоза ≥ 5,1 ммоль/л, навантаження глюкозою не проводиться; якщо в другій точці (через 1 годину) глюкоза ≥ 10,0 ммоль/л, то тест припиняється і встановлюється діагноз ГЦД.
Якщо під час вагітності глюкоза натще ≥ 7,0 ммоль/л (126 мг/дл), або глюкоза в крові ≥ 11,1 ммоль/л (200 мг/дл) незалежно від прийому їжі і часу доби, то говорять про наявність маніфестного (вперше виявленого) цукрового діабету.
Часто в поліклініках проводять так звану «пробу зі сніданком»: просять вагітну здати кров (зазвичай з пальця), потім відправляють з'їсти що-небудь солоденьке і просять прийти через якийсь час ще раз здати кров. При такому підході не може бути загальноприйнятих порогових значень, тому як сніданки у всіх різні, і по отриманому результату виключити наявність гестаційного діабету неможливо.
Розчин 75 г безводної глюкози можна порівняти зі сніданком, що складається з пончика з повидлом. Тобто, ПГТТ є безпечним тестом для виявлення порушення вуглеводного обміну під час вагітності. Відповідно спровокувати цукровий діабет тест не може.
Відмова від тесту, навпаки, може мати серйозні наслідки, як для мами, так і для дитини, так як гестаційний діабет (діабет вагітних) не буде виявлено, і не буде вжито відповідних заходів для нормалізації рівня глюкози в крові.
Синоніми: тест на толерантність до глюкози, ТТГ, глюкозотолерантний тест, ГТТ, оральний глюкозотолерантний тест, ОГТТ, проба з 75 грамами глюкози, glucose tolerance test, GTT, oral glucose tolerance test, ОGTT.