Глюкоза (цукор) в крові

Синоніми: glucose, GLU

Що таке глюкоза?

Глюкоза є життєво важливим джерелом енергії для клітин організму. Вона утворюється в результаті розщеплення вуглеводів. Останні надходять в організм у вигляді їжі або використовуються з депо (печінки). Прості вуглеводи всмоктуються в кров ще в ротовій порожнині. Складні вуглеводні сполуки розщеплюються харчовими ферментами до більш простих, таких як глюкоза, після чого всмоктуються через тонкий кишківник в кров. Далі розноситься по всьому тілу, забезпечуючи організм енергією, необхідною для всіх видів життєдіяльності: від виконання простих рухів до роботи мозку.

Розшифрувати "Загальний аналіз крові"
Розшифрувати "Загальний аналіз сечі"

Надзвичайно важливо підтримувати рівень глюкози (цукру) в крові в межах нормального діапазону. Для цього існують два гормони – інсулін і глюкагон, які безпосередньо регулюють рівень глюкози в крові.

Бета-клітини в підшлунковій залозі контролюють рівень цукру в крові кожні кілька секунд. Коли рівень глюкози в крові підвищується після їжі, бета-клітини виділяють інсулін в кров. Інсулін діє як ключ, який розблокує рецептори м'язових, жирових і печінкових клітин, і відкриває шлях глюкози всередину клітин.

Глюкоза – основне джерело харчування для центральної нервової системи. Але для мозку основним джерелом палива є саме глюкоза. Мозок споживає найбільшу кількість енергії в організмі людини, тому що нейрони в мозку завжди активні і отже постійно витрачають енергію. Навіть під час сну мозок продовжує працювати, регулюючи цикл сну і інші життєво важливі функції, необхідні для виживання організму.

Організм людини пристосований підтримувати ідеальний рівень цукру, зберігаючи зайві запаси глюкози в печінці і м'язах у вигляді глікогену. Приблизно через 4-6 годин після їжі рівень глюкози в крові починає падати. Підшлункова залоза перестає виробляти інсулін, а альфа-клітини в підшлунковій залозі починають продукувати інший гормон – глюкагон. Глюкагон сигналізує печінці і м'язам про перетворення накопиченого глікогену назад в глюкозу. Потім глюкоза виділяється в кровотік, щоб інші клітини могли її використовувати.

Крім інсуліну і глюкагону, в метаболізмі глюкози також важливу роль відіграють і інші гормони. Кортикостероїди, тироксин, адреналін підвищують рівень глюкози і називаються контрінсулярними гормонами.

Норма глюкози в крові

Найнижчий рівень глюкози в крові, як правило, визначається вранці перед прийомом їжі (натщесерце). Після їжі рівень глюкози піднімається протягом години-двох, а потім знову знижується, коли за допомогою інсуліну глюкоза потрапляє в клітини організму. Якщо на якомусь етапі рівень цукру виходить за межі нормального діапазону, це може свідчити про проблеми зі здоров'ям. Підвищений рівень цукру в крові називається гіперглікемією, а знижений – гіпоглікемією.

Для визначення рівня глюкози в крові краще здавати кров з вени. Існує різниця між вмістом глюкози в цільній капілярній крові та у венозній плазмі. Необхідно враховувати, що глюкометр не застосовується для діагностики цукрового діабету, він може використовуватися після встановлення діагнозу для контролю рівня цукру в крові.

Одиниці виміру рівня глюкози в крові: мілімоль на літр (ммоль/л), міліграм на децилітр (мг/дл). Коефіцієнт перерахунку: ммоль/л × 18 = мг/дл.

Нормальний рівень глюкози в плазмі крові натщесерце повинен бути менше 5,6 ммоль/л (100 мг/дл). При рівні цукру ≥ 5,6 ммоль/л (100 мг/дл), але < 7 ммоль/л (126 мг/дл) говорять про предіабет. Цукор в крові натщесерце ≥ 7 ммоль/л (126 мг/дл) говорить про наявність цукрового діабету (джерело: Американська асоціація діабету).

Якщо результати тесту близькі до межі діагностичного порогу, бажано повторити тест через 3-6 місяців. Для підтвердження діагнозу цукрового діабету рекомендується аналіз на рівень глікозильованого гемоглобіну. Тест покаже коливання рівня глюкози протягом останніх трьох місяців.

Норма цукру в крові під час вагітності

Під час вагітності нормою глюкози венозної плазми натщесерце вважається значення < 5,1 ммоль/л (92 мг/дл). Про гестаційний діабет (діабет вагітних) говорять при значеннях ≥ 5,1 ммоль/л (92 мг/дл), але < 7,0 ммоль/л (126 мг/дл).

Підвищений цукор в крові

У деяких людей процес регулювання рівня глюкози в крові не працює належним чином. Найпоширенішим захворюванням, яке викликає проблеми з рівнем цукру в крові є діабет.

• Діабет 1 типу. Організму не вистачає інсуліну. Діабет 1 типу вважається аутоімунним захворюванням, в наслідок якого імунна система атакує і руйнує клітини підшлункової залози, що виробляють інсулін. Глюкоза не може без інсуліну потрапити в клітини, і рівень цукру в крові не знижується. При цьому захворюванні необхідно щодня приймати інсулін.
• Діабет 2 типу. Організм виробляє інсулін, але клітини не реагують на нього належним чином. Таким чином глюкоза менш здатна проникати в клітини і забезпечувати їх енергією. Це називається резистентність до інсуліну. Підшлункова залоза, як і раніше виявляє високий рівень цукру в крові, і їй доводиться виробляти все більше і більше інсуліну для переміщення глюкози в клітини. Згодом підшлункова залоза ушкоджується і не може виробляти достатньо інсуліну, щоб підтримувати необхідний рівень цукру в крові.
• Гестаційний цукровий діабет (ГЦД) розвивається у деяких жінок під час вагітності. Це захворювання, що характеризується підвищеним рівнем цукру в крові, який вперше виявлений під час вагітності, але при цьому цукор підвищений не достатньо для постановки діагнозу "діабет". Гормони, пов'язані з вагітністю, можуть впливати на роботу інсуліну. Гестаційний діабет зазвичай проявляється в другій половині вагітності. Для перевірки на гестаційний діабет проводять глюкозотолерантний тест між 24 і 28 тижнями вагітності. Діабет вагітних зазвичай зникає після закінчення вагітності. Однак, якщо у вас був гестаційний діабет, то в майбутньому у вас підвищений ризик розвитку діабету 2 типу.
• Порушена глікемія натщесерце (ПГН). Рівень глюкози в крові натщесерце вище норми, але ще не досить високий, щоб поставити діагноз діабет.
• Порушена толерантність до глюкози (ПТГ). Рівень глюкози в крові підвищений через 2 години після прийому розчину глюкози, але недостатньо високий, щоб поставити діагноз "діабет".

Порушену глікемію натщесерце і порушену толерантність до глюкози також називають предіабетом. Без зміни способу життя предиабет з великою ймовірністю перейде в діабет 2 типу. Але вже при предіабеті можуть початися пошкодження серця, кровоносних судин і нирок, характерні для діабету.

Важливо вміти розпізнавати і лікувати гіперглікемію (підвищений цукор в крові), оскільки при відсутності лікування вона може призвести до серйозних проблем зі здоров'ям.

Підвищений рівень цукру в крові з часом може призводити до пошкодження судин, а також підвищує ризик розвитку:

• хвороб серця, серцевого нападу, інсульту;
• хвороб нирок;
• пошкодження нервів;
• діабетичної ретинопатії (ураження сітківки очей).

Наявність діабету в два рази підвищує ризик розвитку широкого спектра судинних захворювань, незалежно від інших звичайних факторів ризику. У людей без діабету концентрація глюкози в крові натще помірно і нелінійно пов'язана з ризиком судинних захворювань [1].

Низький цукор в крові

Низький рівень цукру в крові називається гіпоглікемією. Знижений цукор в крові часто спостерігається у людей з діабетом, особливо якщо вони приймають інсулін, і рідко зустрічається у здорових людей.

Можливими причинами гіпоглікемії є:

• прийняття занадто великої кількості ліків від діабету, особливо занадто багато інсуліну;
• недоїдання або голодування;
• зловживання алкоголем;
• деякі ліки (наприклад, хінін) можуть знижувати рівень цукру в крові;
• захворювання нирок, гепатит
• ендокринні порушення, такі як дефіцит наднирників.

Методи визначення

Рівень глюкози в крові може визначатися натщесерце, через дві години після їжі, випадковим чином не залежно від прийому їжі, а також застосовується пероральний глюкозотолерантний тест (ПГТТ, тест на толерантність до глюкози). ПГТТ проводиться в разі сумнівних значень глікемії для уточнення діагнозу і для скринінгу на гестаційний цукровий діабет (ГЦД) під час вагітності.

Правила проведення перорального глюкозотолерантного тесту (ПГТТ)

ПГТТ необхідно проводити вранці натщесерце після 8-14 годинного голодування (воду пити можна) на фоні звичайного харчування протягом як мінімум 3 днів перед дослідженням (більше 150 г вуглеводів на добу). Останній прийом їжі повинен містити 30-50 г вуглеводів. Після першого забору проби крові натщесерце необхідно не більше ніж за 5 хвилин випити розчин глюкози (75 г безводної глюкози або 82,5 г моногідрату глюкози, розчинених в 250-300 мл теплої води). Початок прийому глюкози вважається початком тесту. Наступний забір крові здійснюється через 2 години (іноді кров береться через 1 і 2 години після навантаження).

В процесі тесту куріння заборонено. Також протипоказано вживання алкоголю за добу до проведення тесту. Визначення рівня глюкози проводиться тільки в лабораторних умовах. Використання глюкометрів для проведення глюкозотолерантного тесту заборонено.

Глюкозотолерантний тест не проводиться на фоні гострих захворювань, при ранньому токсикозі вагітних.

Гестаційний діабет підтверджується, якщо хоча б одне значення рівня глюкози венозної плазми з трьох, відповідає наступним результатам:

• рівень глюкози натщесерце ≥ 5,1 ммоль/л (92 мг/дл),
• рівень глюкози через 1 годину після тесту ≥ 10 ммоль/л (180 мг/дл),
• рівень глюкози через 2 години ≥ 8,5 ммоль/л (153 мг/дл).