Середній об'єм еритроцита (MCV)

Синоніми: MCV, mean cell volume, mean corpuscular volume, середній корпускулярний обсяг

Що таке MCV?

Для забезпечення ідеальної здатності переносити кисень і обмінюватися їм з тканинами еритроцити повинні володіти рядом характеристик, серед яких знаходиться і їх об’єм. Занадто великі розміри еритроцитів стають причиною утрудненого проходження кров'яних клітин по найдрібніших капілярах, а маленький об’єм призводить до недостатнього вмісту гемоглобіну всередині клітини. І в тому, і в іншому випадку збільшується ризик гіпоксії – кисневого голодування з вельми негативними наслідками для всього організму. Еритроцитарні індекси дозволяють оцінити розмір червоних кров'яних тілець (еритроцитів) і зміст в них гемоглобіну. Вони характеризують самі клітини, а не їх кількість, внаслідок чого є відносно стабільними параметрами. Середній об’єм еритроцита (MCV, Mean Cell Volume) є одним з еритроцитарних індексів.

Розшифрувати "Біохімічний аналіз крові"
Розшифрувати "Загальний аналіз сечі"

Середній об’єм еритроцита (MCV) дозволяє лікарю отримати дані про розмір еритроцитів. З допомогою даного показника можна отримати більш об'єктивне і точне визначення розміру червоних клітин крові (еритроцитів), у порівнянні зі звичайним визначенням під лабораторним мікроскопом. Тим не менш, цей показник є не достовірним, якщо є велика кількість еритроцитів зі зміненою формою.

Середній об’єм еритроцита в крові використовують переважно для характеристики типу анемії. Залежно від значень MCV, анемії можна поділити на мікроцітарні, нормоцитарні та макроцитарні. Мікроцітарні анемії виявляються при нестачі заліза, при сідеробластичній анемії, таласемії. Коли організму не вистачає фолієвої кислоти або вітаміну B12, то розвивається макроцитарна анемія. До нормоцитарних анемій відносяться гемолітичні анемії, гемоглобінопатії, апластичні анемії, анемії після кровотеч.

Клінічне значення MCV подібно значенням односпрямованих змін колірного (кольорового) показника і вмісту гемоглобіну в еритроциті (МСН), оскільки зазвичай мікроцітарні анемії є гіпохромні, а макроцитарні анемії – гіперхромні (або нормохромні).

Середній об’єм еритроцита (MCV) можна безпосередньо виміряти за допомогою автоматичного гематологічного аналізатора або розрахувати за допомогою рівня гематокриту (HCT) і кількості еритроцитів (RBC) наступним чином:

MCV = HCT / RBC х 10

де:

MCV – середній об'єм еритроцита (фл)

HTC – гематокрит (%)

Визначення MCV в сукупності з іншими еритроцитарними індексами розширює можливості діагностики анемій. Це дуже важливо, оскільки різні види анемій лікуються по-різному.

Рівень середнього об’єму еритроцита (MCV) під час вагітності

Вагітність супроводжується численними змінами в організмі жінки, спрямованими на забезпечення нормального розвитку плода. Під час вагітності в організмі матері збільшується об’єм циркулюючої крові. Збільшення йде переважно за рахунок плазми (приблизно на 40%), в той час як об’єм еритроцитів збільшується приблизно на 15%, внаслідок чого виникає фізіологічна анемія. Закономірно знижується рівень гемоглобіну і величина гематокриту. Але при цьому розміри еритроцитів і їх насиченість гемоглобіном практично не порушуються. Відповідно рівень MCV теж залишається стабільною величиною. А ось значна зміна показників дають можливість діагностувати патології у вагітних.

Одиниці виміру MCV

Норма MCV

Нормальні значення MCV можуть дещо відрізнятися в різних лабораторіях.

Нормальний рівень середнього об’єму еритроцита (MCV) у дорослих становить 80-95 фл.

У новонароджених рівень MCV в крові вищий, ніж у дорослих, через молоді еритроцити (ретикулоцити). Ретикулоцити приблизно на 8% більші, ніж зрілі клітини, тому середній об’єм еритроцитів виходить вище.

Норма MCV у новонароджених: 96-108 фл

Референтні значення MCV варіюються в залежності від віку дитини.

MCV в нормі

Нормальний рівень MCV вказує на нормальний середній розмір еритроцитів. Однак, якщо еритроцити нормального розміру, у вас все одно може бути анемія, якщо еритроцитів занадто мало. Такий стан називається нормоцитарною анемією.

Причини нормоцитарної анемії:

• Зменшення виробництва еритроцитів (апластична анемія, анемія хронічних захворювань)
• Підвищене руйнування або втрата еритроцитів (гостра крововтрата, гемоліз)
• Надмірне збільшення об’єму плазми (вагітність, гіпергідратація)

MCV вище норми

Збільшення середнього об'єму еритроцитів (MCV) називають терміном «макроцитоз». Кількість гемоглобіну збільшується пропорційно збільшенню розміру клітин. Підвищення MCV на фоні зниженого гемоглобіну (HGB) або гематокриту (HCT) називається макроцитарною анемією. Цей стан означає, що в організмі знаходяться занадто великі еритроцити і недостатня кількість еритроцитів нормального розміру. Макроцитарна анемія – це не окреме захворювання, а симптом декількох захворювань або проблем з харчуванням.

Макроцитарну анемію можна розділити на два основних типи:

• мегалобластна анемія
• Немегалобластна анемія

Більшість макроцитарних анеймій є мегалобластними. Вони викликані порушенням синтезу ДНК під час виробництва червоних кров'яних клітин.

Причини виникнення мегалобластної макроцитарной анемії:

• Брак фолієвої кислоти або вітаміну В12 (найчастіша причина)
• Деякі медикаменти (хіміотерапевтичні препарати, протизаплідні засоби, антиретровірусні препарати, які використовуються для людей з ВІЛ)

Немегалобластная макроцитарная анемія може бути викликана різними факторами:

• вживання алкоголю
• захворювання печінки
• гіпотиреоз

Макроцитоз без анемії часто не має серйозного клінічного значення. Підвищений MCV є нормальним для новонароджених. На пізніх термінах вагітності також може відзначатися короткочасне помірне підвищення середнього об'єму еритроцитів.

MCV нижче норми

Зниження середнього об'єму еритроцитів, тобто, коли еритроцити меншого розміру, ніж повинні бути, називається «мікроцитоз». При мікроцитарній анемії в організмі міститься мало кисню через те, що еритроцитів занадто мало або еритроцити містять недостатньо гемоглобіну.

Причини зниженого MCV:

• Залізодефіцитна анемія – найпоширеніший вид мікроцитарних анемій, який найчастіше виникає через недостатнє споживання заліза з їжею, водою менструальних кровотеч або шлунково-кишкових кровотеч.
• Таласемія – спадкове захворювання крові.
• Хронічні захворювання (хвороби нирок, діабет, серцева недостатність, запальні захворювання кишечника, ревматоїдний артрит, інфекційні захворювання, деякі види раку)
• Отруєння свинцем.
• Дефіцит міді.
• Надлишок цинку.
• Вживання алкоголю і наркотиків.